Як економлять на комунальних послугах за кордоном
Середня нічна температура у бельгійській квартирі — 15 градусів. А в Мексиці, щоб зекономити на електриці, іноді користуються восковими свічками. У країнах Європи, США, і в інших регіонах економія на ЖКГ — не вимога часу, не форс-мажор, а звичка, частина природного способу життя.
Жителі північних країн дійсно дуже дбайливо відносяться до тепла, оскільки опалювальний сезон у них триває до 8 місяців, і газ коштує дорого. У Бельгії використовується система диференційованого опалювання: вдень у будинку тепліше, вночі — холодніше. За умовчанням у бельгійських будинках регулятор денної температури встановлений на 25 градусів, вночі — на 15. У зимовий час бельгійці не ходять по будинку у футболках — одягаються значно тепліше. Відкритої кватирки, в яку виходить дорогоцінне тепло, ви взимку не побачите.
Жителям Ісландії пощастило: їм вдається зменшити загальнодержавні витрати на газ за рахунок використання геотермальних джерел.
Жителі Норвегії ретельно працюють над утепленням своїх домівок. Центральне опалювання поширене у великих містах. У передмістях і дрібних населених пунктах для обігріву використовують печі, які працюють на дровах.
У Франції в передмістях і невеликих містах встановлені каміни, печі. Популярні також котли, які працюють на гранульованій тирсі. Коштує таке паливо дешево. Правда, значних грошей потребує установка котла, але держава в деяких випадках компенсує частину цієї суми.
Для жителів таких країн, як Туреччина або ОАЕ, питання тепла практично не актуальне, хоча залишається необхідність підігріву води. Для цього, окрім газових колонок, активно використовуються сонячні батареї, благо, в сонячних днях недоліку немає. У будинках, де мешкають забезпечені громадяни, використовується гаряча вода з геотермальних джерел.
Методи економії електрики скрізь однакові: це енергозбережні лампи і чіткий контроль за вимиканням електроприладів, які в даний момент часу не потрібні. У багатьох європейських країнах вночі в під’їзді не горить світло — встановлені датчики руху, і світло включається, тільки коли необхідно.
Методи економії води у жителів європейських країн теж схожі.
Для миття посуду використовують економічні посудомийні машини. Альтернативний варіант — миття посуду в ємності з водою або в раковині із закритим стоком.
За таким же принципом і умиваються. Під час чищення зубів набирають воду в склянку, щоб не лити її з крану.
Далі за усіх в економії води пішли японці. У них поширена система, при якій вода, використана для умивання, потрапляє в зливний бачок — ось і економія.
Держави багатьох країн заохочують населення до економії енергоносіїв. Так, у Франції платня за комунальні послуги вноситься авансом — виходячи з витрат за минулий рік. У кінці року робиться перерахунок і платникові повертається переплата, причому із заохочувальною премією-коефіцієнтом за економію.
Але головний стимул для економії — це, звичайно, вартість енергоносіїв і послуг житлово-комунальної сфери. У деяких країнах економність і дисциплінованість в оплаті комунальних послуг підтримується системою штрафів.