Шахрайська схема при оренді житла: випадок з життя
У статті йде мова про реальну шахрайську схему, яка використовувалася у великих містах силами групи з 5-ти чоловік. Цей приклад наочно показує, наскільки пильними треба бути при здійсненні будь-яких угод з нерухомістю. Здається, що на стороні законопослушних громадян і закон, і ріелтори, і юристи, і нотаріуси. Але не треба забувати, що у ринку нерухомості є інша сторона — люди, які не проти нажитися на чужому майні.
У ситуації, яку ми описуємо в статті, постраждали орендарі — вони здали житло в оренду і втратили його назавжди. Шахраї згодом були затримані і засуджені, але деякі з потерпілих так і не змогли повернути собі нерухоме майно.
Схема використовувалася проста і відома — дивує не її витонченість в цілому, а деталі.
Шахраї шукали квартири, які здаються в оренду — переважно дорогі, в центрі міста, в хорошому стані. На зустріч з орендодавцем приходив натхненник «проекту» — доросла, респектабельна жінка. Пізніше, під час слідства, потерпілі розповідали, що пані відразу викликала в них довіру, оскільки поводилася гідно, була добре одягнена, на руках були дорогий годинник і коштовності. Хто міг запідозрити шахрайку в цьому образі?
Під різними приводами шахраї добиралися до правовстановлюючих документів на квартиру і до паспорту власника. З документів знімалися ксерокопії. По ксерокопіях виготовлялися підроблені документи. За підробленими документами орендовані квартири продавалися новим власникам. Іноді шахраї підробляли паспорт на прізвище справжнього власника і використовували підставну особу для оформлення угоди. Іноді вони оформляли доручення, нібито видане власником нерухомості.
Примітно, що в цілому ланцюжку експертів, які працюють з угодою (юристи, державні реєстратори, нотаріуси, ріелтори), тільки одного разу знайшовся нотаріус, який звернув увагу на неточність — в номері документу одна цифра виявилася «не та». З цього і розпочалося слідство. До цього моменту жоден експерт не звернув уваги, що тримає в руках підроблені документи.
Швидше за все, роль в афері зіграв і людський чинник, і сучасні технології: пізніше, під час слідства, фахівці вражалися реалістичності підроблених документів — на них були в наявності усі рівні захисту, характерні для оригіналу.
Які висновки варто було б зробити з цієї історії?
1) Не піддаватися впливу психологічного чинника, не «вестися» на стереотипи. Якщо в якості орендаря до вас прийде непривабливого виду людина в потертому пальті — це не означає, що їй не варто вірити. Якщо при спілкуванні з вами можливий орендар підкреслює свою респектабельність і платоспроможність — це, як ми бачимо, не гарантія його надійності. Найбільш розумний підхід — раціональний, в якому емоції ви не враховуєте — хіба що інтуїцію, і те, якщо ви вмієте її чути.
2) Не віддавайте орендареві ксерокопії документів. Так, орендар має право вивчити ці документи — це можна зробити, переглянувши оригінали або копії у вашій присутності. Орендар може виписати дані з документів, щоб перевірити, чи дійсно ця квартира належить вам — тут тільки вам вирішувати, погоджуватися чи ні. Для упевненості можна попросити, щоб потенційний орендар пред’явив свій паспорт, виписати паспортні дані і потім перевірити їх через органи правопорядку.
На жаль, немає запобіжних заходів, що гарантують безпеку угоди. Але важливо пам’ятати: поспіх, бажання скоріше здати квартиру і витратити якомога менше часу на переговори і оформлення документів підвищують ризики. Оренда — не продаж квартири; ця угода здається менш «серйозною», а ось наслідки цілком серйозні. Поставтеся до пошуку орендаря з максимальною увагою і обережністю, не поспішайте. Ціна питання — не лише ваш дохід, але збереження ваших прав на квартиру.